- осиротілий
- —————————————————————————————осироті́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
осиротілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до осиротіти. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм., перен. Який став безлюдним, пустим; опустілий … Український тлумачний словник
осиротілість — лості, ж. Стан за знач. осиротілий 2) … Український тлумачний словник
осиротіло — Присл. до осиротілий 2) … Український тлумачний словник
безматерній — безма/тірній, я, є, заст. Який не має матері; осиротілий … Український тлумачний словник